Дитяча логіка

Вчора Марія додала до мого гарного настрою - дякуючи Олександрі І. :-)))) - ще приводів до радості.

Прийшла додому. Обнімаю її, цілую. Вона теж ластиться, і каже (мовою оригіналу):
- Мама, будесь моей женой? - потім на обличчі відображається "мисля", - Нет, ты - папина жена...
Оце такий вплив наших ігор в Попелюшку і Принца.

Витираємо підлогу, Маруська допомагає. Навчилася викручувати свою тряпочку так, щоб вода не капала.
- Маша, ти геній!
Ввечері даю їй на вечерю сирники з родзинками, які вона дуже любить.
- О, сійники! Мама, ти геній.

Карпатські мешканці

Спогади про минуле літо завжди покращують настрій.

В Карпатах живуть Ангели. Ну, і корови з віцями, звичайно :-)

Цікаво

Your Inner European is Dutch!

Open minded and tolerant. You're up for just about anything.

Who's Your Inner European?

Мультиплікація

Наше останнє захоплення - Попелюшка. Цей диснеевський мультик - єдиний, який вона дивиться із цікавістю. Раніше ми не дозволяли їй дивитися телевізор, але тепер кожен вечір у нас "вирваний", якщо вона не подивилася хоча б 10 хвилин "мутік про Зоюшку". Ставлю і на англійській, тому вже можу цитувати цей витвір анімаційного мистецтва на двох мовах :-)

Хотин

Славетна фортеця на Дністрі. Нам дуже сподобалося, і я впевнена, ми ще сюди повернемося.

Хотинська фортеця розташована на вигині річки (а Дністер тут дійсно вражає шириною, як Дніпро у Києві)- кораблі обстрілювалися на десятки кілометрів, а сухопутні війська не могли проминути дві лінії укріплень, пятиметровий глибокий рів і сорокаметрові кріпосні стіни.

Прекрасно збереглася, і навіть сьогодні дивує масштабністю стін, башт, фортифікаційних мурів першої лінії.

В радянських кінофільмах слугувала середньовічними европейськими декораціями. Ведеться реставрація внутрішніх споруд та донжону.

Пам'ятник Сагайдачному нагадує про славетну Хотинську битву з турками. А православна церква - про часи російсько-турецької війни. А наш український прапор так гордо майоріє!

Кам'янець.

Кам'янець-Подільский. No comments. Мекка української історії та оборонної архітектури. Must visit rожного українця.

Минуле літо - Меджибіж

Є на Поділлі, як і по всій Україні, багато пам'яток давнини.

Як пише поет: "Маємо руїни (замків, святинь, фабрик, мостів, обсерваторій, найбільше руїн цвинтарів, адже немає нічого простішого, ніж захопити покинуті втікачами помешкання, але хто доглядатиме чужі могили?). Маємо руїни, це знаки "нашарування культур", це також знаки "нашарування антикультур", це вимушені ландшафтні колажі, це справжній постмодернізм, гра в цеглини буття, тільки не ми є гравцями в цій грі."
Ю.Андрухович. "Час і місце, або моя остання територія"
"Україна - країна - руїна.."
О.Бердник.

Частенько по дорозі в Городок до бабусі (тепер будемо іздити тільки на могили *сумно так* )ми проїзжали цікаві містечка і села Житомирщини, Вінничини і Хмельниччини. Багато з них відмічені на туристичних картах України чи таких Інтернет-ресурсах, як castles.com.ua, це і Бердичів (де вінчався Бальзак), і Хмільник (з його прекрасним середньовічним фортом, а також совковими санаторіями), і Летичів (Санктуарій католицький і бронзовий Кармалюк), і звичайно ж, Меджибіж. Місто між Південним Бугом і Бужком, селище скіфських часів і оплот поляків в данній місцевості в пізднє середньовіччя. Непогано збереглася місцева фортеця, шкода, що держава ніколи не приділяла їй уваги, на відміну від Камянецької.

Минулого літа ми з чоловіком наважилися таки на автомобільне турне в Карпати, тоді Марійці було півтора, мама з братом приєдналися. Все пройшло чудово. І як завжди, "стрижнем" маршруту було Поділля - там живуть мої бабусі.

Отже, пункт перший - Меджибіж.